тур до Національного парку Яла

На четверте відвідування Шрі-Ланки ми все-таки дісталися цієї пам'ятки. Ну як дісталися...так зірки встали. Був перший вечір у готелі вино запропонували поїздку з готелю погодилися, а рано вранці годин о 5 ранку нас повезли на машині в напрямку парку. І тут ми зрозуміли, як добре, що ми одні. Дорогою ми виспалися. Нас привезли на перевалочний пункт, де успішно перевалили на джип, по дорозі підібрали гіда, правда було відчуття, що на джипі нас везуть по дорозі назад у готель, надто далеко знаходиться в'їзд у парк від перевалки. Але це не важливо... ми одні на джипі з вітерцем мчимо до звірят. В'їхали і побачили ще з два десятки джипів, що скачуть по штучних калдобинах. Перший стовпотвор джипів ми побачили біля кущів з гаданим леопардом. Це фішка цього парку. Тиша і тільки напружені погляди оточуючих у кущі. І мабуть ми б так і стояли до обіду, якби наш гід не зрозумів, що нам, що леопард, що кішка. Перевага, що джип повністю в нашому розпорядженні, куди хочемо туди і їдемо. І ми поскакали купиною далі. Я так розумію лежачі поліцейські лежать через кожні декілька десятків метрів, щоб обмежувати швидкість джипів але виявилося, що це тільки підбурює водія їхати швидше. Коротше дякую сидінням підлокітникам і високим стелям. Далі були прекрасні болотця з крокодильчиками слониками та іншою прирученою живністю дуже дуже мило. Хмари на небі надавали особливої ​​чарівності. Ми провели чудовий ранок на прогулянці до самого східного узбережжя де офіційно закінчується сафарі біля меморіалу загиблим при цунамі. Ну а закінчити можу словами: "Не любите себе в природі, а природу в собі"