:Рейтинги →На четверте відвідування Шрі-Ланки ми все-таки добралися до даної пам´ятки. Ну як дісталися ... так зірки встали. Був перший вечір в готелі¸ вино¸ запропонували поїздку з готелю¸ погодилися¸ а рано вранці¸ годині о 5 ранку нас повезли на машині в напрямку парку. І тут ми зрозуміли¸ як добре¸ що ми одні. По дорозі ми виспалися. Нас привезли на перевалочний пункт¸ де успішно перевалили на джип¸ по дорозі підібрали гіда¸ правда було відчуття¸ що на джипі нас везуть по дорозі назад в готель¸ аж надто далеко знаходиться в´їзд в парк від перевалки. Але це не важливо ... ми одні на джипі¸ з вітерцем мчимо к звірятам. В´їхав і побачили ще з два десятка джипів скачуть по штучним калдобінам. Перше стовпотворіння джипів ми побачили біля кущів з передбачуваним леопардом. Це фішка даного парку. Тиша¸ і лише напружені погляди оточуючих в кущі. І мабуть ми б так і стояли до обіду¸ якби наш гід не зрозумів¸ що нам¸ що леопард¸ що кішка. Перевага¸ що джип повністю в нашому розпорядженні¸ куди хочемо туди і їдемо. І ми поскакали по купинах далі. Я так розумію лежачі поліцейські лежать через кожні кілька десятків метрів¸ щоб обмежувати швидкість джипів¸ але виявилося¸ що це тільки підбиває водія їхати швидше. Коротше¸ спасибі сидінням¸ підлокітникам і високим стелям. Далі були прекрасні болота з крокодилами¸ слониками і інший прирученою живністю¸ дуже¸ дуже миленько. Хмарки на небі надавали особливу чарівність. Ми провели прекрасний ранок на прогулянці до самого східного узбережжя¸ де офіційно закінчується сафарі біля меморіалу загиблим при цунамі. Ну а закінчити можу словами: "Не любіть себе в природі¸ а природу в собі"
